ІРОКЕЗ

(-а) ч.; мол. Панківська зачіска у вигляді гребеня та виголених скронь. Це була знатна самогонка, під неї я навіть почула освідчення в коханні - найдивніше в моєму житті, від панка зі справжнім ірокезом (С. Пиркало, Зелена Маргарита); Звісно, мене відразу впізнали хлопчаки з ірокезами, страшні, дикі звірята (Книжник, 2000, № 4). БСРЖ, 233; ПСУМС, 29.

Словник українського сленгу 

T: 0.072304529 M: 1 D: 1