БІКСА

(-и) ж. 1. крим. Повія. БСРЖ, 61; СЖЗ, 18; ЯБМ, 1, 83. ♦ Банова (майданна) бікса, крим. Вокзальна повія. СЖЗ, 15. Малювати біксу, крим. Знайомитися з дівчиною. СЖЗ, 64 Оформити біксу, крим. Здійснити статевий акт з молодою вродливою дівчиною. СЖЗ, 76. Шоферська бікса, крим. Повія, з якою знайомить таксист. СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 570. 2. крим., жрм, мол.; зневажл. Дівчина легкої поведінки. ну, тримай краба, ех, забульбенили б, зняли бікс (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 61; ЯБМ, 1, 83. // мол.; жарт. Вродлива дівчина. ■ Можливо, від шикса.

Словник українського сленгу 

БІЛА →← БІЙКА

T: 0.110239123 M: 3 D: 3