БІЛОЧКА

(-и) ж.; мол.; жарт.-ірон. Те саме, що «білка». Навіть ультиматум висунув - якщо я не їду, він смертельно напивається у тому Чортополі, до всирачки, до білочки (Ю. Андрухович, Рекреації). БСРЖ, 58; ПСУМС, 8. ♦ Білочка б'є (накриває) кого; жрм. Хтось допився до білої гарячки. ФССГД, 33. Білочку спіймати (уловити). Допитися до білої гарячки. БСРЖ, 58; ФССГД, 33.

Словник українського сленгу 

T: 0.051031156 M: 1 D: 1