БІМБЕР

(-у) ч. 1. мол., крим. Самогон. В тяжкі часи воєн чи "сухих" законів розквітав польський бімбер (УМ, 6.09.1999); Колгоспні дядьки пристосовувались підпільно гнати "бімбер-первак" з цукрових буряків, варення, яблук, сливок, вишень, пшениці і так далі (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). ПСУМС, 8; ЯБМ, 1, 84. ■ Від польськ. bimber - самогон. 2. жрм. Горілка. Знає, я йому минулого тижня ящик бімберу залишив, коли розвозили київським "нужникам" на святого Миколая (В. Яворівський, Вовча ферма).

Словник українського сленгу 

БІМЕР →← БІЛЯНКА

T: 0.120278136 M: 3 D: 3