ПОКЛАСТИ

(-аду, -адеш) док. 1. кого; крим. Убити. БСРЖ, 456; СЖЗ, 82; ЯБМ, 202. 2. що; крим. Відкинути щось. БСРЖ, 456; СЖЗ, 82. 3. на що; мол.; зневажл. Перестати цікавитись чимсь, перестати робити щось. Покласти на навчання. БСРЖ, 456; ПСУМС, 34. 4. на кого, на що; мол.; зневажл. Виразити свою зневагу, байдужість до когось, чогось. Той віщує так, що всіх врятує, Той на всіх поклав і медитує... (В. Недоступ). БСРЖ, 456. ♦ Покласти (забити) болт (член, пеніс) на кого, на що; мол., жрм. Поставитись до когось, чогось байдуже, зіґнорувати. ...Який це кайф - покласти на все пеніс. Змести всі питання до купи, до брудної смердючої купи і накласти на них ще більшу купу (В. Неборак, Увертюра до роману "Пан Базьо та інші").

Словник українського сленгу 

ПОКНУРЯЧОМУ →← ПОКЕМАРИТИ

T: 0.108454182 M: 3 D: 3