ПОФІҐІЗМ

(-у) ч.; мол., жрм; жарт.-ірон. Стан байдужости, апатії; відсутність інтересу до оточуючого світу; презирство до зовнішніх умовностей. Анотаційні ж огляди цього видання незрідка рясніють речами, які можна пояснити чи то необізнаністю, чи то цілковитим "пофіґізмом" рецензентів (Критика, 2002, ч. 1-2); // Недбальство. Більшість слідчих дій - хрестоматійні ілюстрації повного професійного пофіґізму (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 467; ТСРОЖ, 160; ТСРЯ, 485.

Словник українського сленгу 

ПОФІҐІСТ →← ПОФІҐ

T: 0.09500974 M: 3 D: 3