ПРИКОЛ

(-у) ч. 1. крим., мол. Жарт, розіграш; дотепний вислів. Сєрому відомі їхні приколи (Є. Пашковський, Безодня); Почалася розмова з тупими приколами (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Коли вони бачать на телеекрані чергову гладеньку пику вітчизняного політика, то одразу перемикають на неінтелектуальний бойовик або на сумнівні "приколи" Вєрки Сердючки (Критика, 1999, ч. 10); Багато хто вважав це або чиїмось злим "приколом", або фатальною помилкою (ПіК, 1999, № 35). БСРЖ, 474; ПСУМС, 57; СЖЗ, 85; ТСРОЖ, 165; ЯБМ, 2, 231. ♦ Для (задля) приколу, мол. Задля жарту, розваги. Наприклад, як геї самі називають людей свого середовища? Либонь, не "гоміки" чи "педерасти" ...Втім, виявляється, що і так теж. Такі слова вони вживають для "приколу", для образи та на адресу тих, хто чіпляється до випадкових юнаків (ПіК, 1999, № 12); Це - модель, а ціль - привернути увагу до інституту. І все безкоштовно, задля приколу (МТ, 1999, № 17). БСРЖ, 474. 2. тюр. Тест на перевірку новачка в камері. БСРЖ, 474; СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 231. 3. крим. Анекдот. Інтернет-приколи (рубрика анекдотів у газеті "Україна молода"). ЯБМ, 2, 231.

Словник українського сленгу 

ПРИКОЛІСТ →← ПРИКИНУТИЙ

T: 0.104708214 M: 3 D: 3