АБІТУРНИК

(-а) ч.; студ. Абітурієнт. Під час вступних іспитів між однією абітурієнткою та прискіпливою викрадачкою відбувся досить цікавий діалог, слухаючи який, я, такий самий переляканий "абітурник", зробив певні висновки стосовно того, як треба відповідати на питання екзаменаційного білета (УС, 2001, ч. 7).

Словник українського сленгу 

АБАЖУР →← АБІТУРА

T: 0.101443175 M: 3 D: 3