РОЗКРУЧУВАТИ

(-ую, -уєш) недок., кого. 1. крим., міл. Примушувати когось говорити правду. Втім, подумав, навряд чи вдасться... зараз привезуть того зарізяку - й, хоч-не-хоч, а кому ж, як не мені, доведеться його розкручувати!.. (Л. Кононович, Я, зомбі). БСРЖ, 502; ЯБМ, 2, 282. 2. на що; мол. Примушувати когось поділитися чимось, віддати, купити комусь щось. Розкручувати однокурсника на морозиво. БСРЖ, 502. 3. що; муз. Популяризувати рок- або поп-групу, виконавця, диску (у пресі, на радіо, телебаченні). Соромно слухати найбільш "розкручених" українських співаків, такі неграмотні, безглузді, безпомічні тексти їхніх пісень. І водночас дивно, незрозуміло: чому ніхто не "розкручує" справжню, добротну музику? (Час, 1999, № 12); Зараз справжнє мистецтво нікому не потрібне. "Ширвжиток" "розкручують", а щось серйозне - ні (ВЗ, 15.08.2001). БСРЖ, 502.

Словник українського сленгу 

РОЗКРУЧУВАТИСЯ →← РОЗКРУТКА

T: 0.101304651 M: 3 D: 3