АБЗАЦ

(-у) ч.; мол. 1. схвальн. Про щось гарне, високої якости, те, що викликає схвалення. [Руслан:] Я знаю одного фотографа, який займається виключно слайдами. Він за це отсидів три роки. І якщо до них підібрати музику, щось таке зовсім убойне, то я вам кажу, що це буде залізний абзац! (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 29. 2. Щось незвичайне, екстраординарне. Абзац (назва рубрики у журналі "Політика і культура"). 3. у знач. вигуку; мол. Вираження досади, роздратування. вилазячи на свободу, похитуючись на підборах (лівий босоніжок таки розповзався, не тримаючись купи), вона відчула мокротний пробульк у трусиках: почалося місячне. Абзац (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 29. 4. безос.-пред., кому, чому. Крах, кінець, дуже невдале завершення справи для когось, чогось. а нам усім давно апостроф / останні кілька днів апостроф / а потім вже й абзац (В. Цибулько, Майн кайф). БСРЖ, 29; ПСУМС, 31; ТСРОЖ, 3. ♦ Повний абзац! Вираження захвату від когось, чогось або розчарування від невдачі, краху. Плаття купила - повний абзац! З дисертацією - повний абзац!

Словник українського сленгу 

АБОРТ →← АБАЖУР

T: 0.096127335 M: 3 D: 3