СПАЛИТИ

(-лю, -лиш) док., кого. 1. крим. Підвести, видати, зрадити співучасників. БСРЖ, 558; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 370. 2. жрм. Видати кого-небудь. Крадькома озираєшся, чи нема часом горил-контролерів, від перекошених, колгоспних морд яких тебе починає тіпати, навіть коли маєш закомпостований квиток. Заспокоюєшся, бо в такій штовханині вони одразу б себе "спалили" брутальністю, погрозами й лайками (А. Дністровий, Невідомий за вікном). 3. Розкрити чийсь задум перебуваючи поблизу виходу, [кишеньковому злодію] легше накивати п'ятами, коли його "спалили" (ПіК, 2002, № 2). ЯБМ, 2, 370.

Словник українського сленгу 

СПАЛЬНИК →← СПІРИТИ

T: 0.079735246 M: 3 D: 3