СРАКА

(-и) ж. ♦ Спіймати сраку, мол.; жарт., вульґ. Посковзнутися і впасти. ПСУМС, 65. У сраку (п'яний), мол., жрм; ірон.-зневажл., вульґ. Про великий ступінь алкогольного сп'яніння. Входить Гамлєт. Він у сраку п'яний. В одній руці у нього дрючок, в другій - шампанське (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу).

Словник українського сленгу 

СРАКАДОШКА →← СПУСКАЧКА

T: 0.104811869 M: 3 D: 3