ХРІН

(-а) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502. ♦ На хрін (кого, що). Вираження презирства, зневаги, бажання позбавитись когось, чогось. [Вєнік:] Так двері відчинив і у двір кинув [жабу] на хрін (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). Ні (ані) хріна. 1) (не мати, немає). Абсолютно нічого. 2) (не розуміти, не знати). Нітрохи, ніскільки. - Що пояснювати? Я ні хріна не розумію (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 654. Один хрін. Одне й те ж, абсолютно те ж саме. Це неподалік Бессарабського ринку, якщо повернути в місто з лівого боку - якого? - а якого захочете, один хрін спершу не втрапите (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 654. Хрін (тобі, вам). Ніхто нічого не одержить. Відібрати! Хрін вам усім! Нате, вдавіться! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Хрін його знає. Невідомо. - Хрін його знає, товаришу майоре... Ні, це не до вас, Харченко, це приказка така є! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Якого хріна, лайл. Чому, для чого. - Якого хріна кричиш? Стас не виспався і був похмурий (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб).

Словник українського сленгу 

ХРІНОВИЙ →← ХОХМОЧКА

T: 0.094224195 M: 3 D: 3