ХРОН

(-а) ч. 1. мол., жрм; зневажл. Алкоголік, п'яниця. "А Джек Лондон !Він теж був страшенний хрон!.." (О. Яровий, Чекання несподіванки). ПСУМС, 76. 2. нарк. Наркоман, який систематично вживає наркотики. ПСУМС, 76.

Словник українського сленгу 

ХРОНИДЛО →← ХРЕЩАТИК

T: 0.087104984 M: 3 D: 3