ШМОН

(-у) ч. 1. крим., мол. Обшук. коли зависло нове слово "рекет" замість "шмон" (О. Ульяненко, Сталінка); Припніть гармидер! Будете галасувати - влаштуємо шмон з упередження! (Л. Федорук, Хомут); - У мене був шмон. Чуєш? (В. Врублевський, Замах на генсека). БСРЖ, 697; ПСУМС, 81; СЖЗ, 116; ТСРОЖ, 259; ЯБМ, 2, 566. 2. арм., мол. Перевірка. БСРЖ, 697. ■ Від рос. діял. шмонить - брехати, шахраювати; підмовляти когось на крутійство, махлювати. Грачев, Мокиенко, 191. ■ Від давньоєв. Sh'mone - вісім. За переказом на початку двадцятого століття в Одеській тюрмі о восьмій годині вечора проводили перевірку особистих речей арештованих.

Словник українського сленгу 

ШМОНАТИ →← ШМАТОК

T: 0.086794618 M: 3 D: 3