БРЕХУНЕЦЬ

1 (-нця) ч.; крим., мол.; жарт. Радіо. Зранку й увечері "брехунець" грав новий гімн, створений відомим гімнотворцем сучасності (І. Павлюк Біографія дерева). ПСУМС, 9; СЖЗ, 20. 2 (-нця) ч.; мол.; жарт. Чоловічий статевий орган. - Не обманюй, будь ласка. Бо я тобі зараз його відкушу. - Кого? - запитую я. - Брехунця, - каже Рита (В. Шкляр, Елементал).

Словник українського сленгу 

T: 0.033905492 M: 1 D: 1