АЛКАШ

(-а) ч.; жрм. Алкоголік, п'яниця. - Грузчиком? Дурний я чи що? Чи алкаш якийсь? (В. Врублевський, Тріщини); у тісному гуртку алкаші гомоніли (Є. Пашковський, Вовча зоря). * У порівн. холодюка вигонить мишу з-під ковдри, завмирає, вискакує, як босий алкаш на похмілля, і далі нишпорить по кімнатах (Є. Пашковський, Щоденний жезл). БСРЖ, 34; ПСУМС, 3; СЖЗ, 10; ТСРОЖ, 4; ТСРЯ, 46; ЯБМ, 1, 26.

Словник українського сленгу 

T: 0.026862084 M: 1 D: 1