search
Є І Ї А Б В Г Д Е Ж З Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ґ 
АЛЬОША
(-і) ч. 1. мол. Ненадійна людина. ПСУМС, 3. 2. жрм; ірон., зневажл. Дурень. Та наш Сашко такий альоша, що його й дитина обдуре (Чабаненко 1992). БСРЖ, 35; ЯБМ, 1, 30. ♦ Альоша приморожений. Недоумкуватий, дурень. ФССГД, 22. Альоша прицюцькуватий. Те саме. ФССГД, 22.


Словар українського сленгу 

skip_previousАЛЬБІНААЛЬФОНСskip_next

T: 0.010924324 M: 15 D: 0