Словник українського сленгу

АТАС

1. вигук; крим., мол. Попередження про небезпеку. адже потім вони справді вислизнули з півдороги, точніше, спригнули, покидавши зв'язані картини і деякі клунки, отже, був атас (Ю. Андрухович, Мальброк і хрестоносці). * Образно. В усі епохи і часи шляхи відкрито. / Червоним в назві світиться "АТАС" (В. Неборак, Літаюча голова). БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ТСРОЖ, 5; ЯБМ, 1, 43. ♦ Атас цинкує. Спостерігач повідомляє про наближення стороннього. БСРЖ, 40; СЖЗ, 12; ЯБМ, 2, 43. Бути (стояти) на атасі, крим. Бути на варті в момент скоєння злочину. Так, обов'язково мусив бути цей хтось на атасі (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці). СЖЗ, 97; ЯБМ, 2, 387. 2. (-у) ч.; мол. Хтось або щось, що вражає своєю неординарністю. В цьому, 2000-му році мені разом із дружиною та сином виповниться 120. Хіба це не атас? Атас чи не атас, але такі ми, слов'яни, сентиментальні, коли йдеться про свята і круглі цифри (УМ, 3.02.2000). Югановы, 26. 3. -у, ч.; мол. Про те, що володіє неґативні риси і викликає незадоволення, осуд. Це взагалі феномен і атас - усенародне святкування 40-річних "ювілеїв". Скоро дійде черга до 30-річних (Квітка Цимис, Лист...). БСРЖ, 40. 4. -у, ч. Про те, що викликає схвалення, захоплення. Стільки гармидеру в місті наробили - це атас! - голос Черепа звучав радісно (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 40. ■ Від жарґ. атанда - сиґнал тривоги. Грачев, Мокиенко, 23-24.
Ещё