Словник українського сленгу

САЛАБОН

(-а) ч. 1. арм. Молодий солдат строкової служби (у перші 6 місяців служби). Що він знає? Прочитав півтори книжки й хизується. Теж мені, юнга... Салабон (В. Діброва, Збіговиська); [Самодєлкін:] Ха-га! Ніхуя не знаєте про матросів, салабони! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). Балабін; БСРЖ, 522. 2. мол.; жарт.-ірон. Юнак (як правило, дуже молодий, недосвідчений). [Борис (сидить навкарачках і помахує коротенькими ручками, широко роззявляючи рота):] Поналивало, мабуть. [Феофан (стрибає по плоту неприємними стрибками):] Поналивало, пополивало, салабон! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 522.
Ещё