Словник українського сленгу

ФУФЛО

(-а) ч. 1. крим. Свідома брехня. БСРЖ, 635; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 478. ♦ Фуфло гнати (штовхати), крим. Говорити неправду. І Бетман фуфло гонить, нє хрін занятися... Вот в мене... кранти почті - мамка на трасу пішла... (Г. Тарасюк, Новели). БСРЖ, 635; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 478. 2. мол.; зневажл. Про щось погане, неякісне, не варте уваги. Ну й фуфло [театральна вистава] москвичі привезли! (Запис 2002 р.). БСРЖ, 635; ПСУМС, 74. 3. мол. Фальшива валюта. ПСУМС, 74.
Ещё