Словник українського сленгу

ХАНИГА

(-и) ч. і ж.; жрм; зневажл. П'яниця, який опустився. Вірили від дурної перекупки аж до останнього ханти на Чоколівці (О. Ульяненко, Жиган); Він відразу ж замовив горілку і заговорив з якимись ханигами, ханиги тут теж очевидно були своїми, вони весело плескали Джона Леннона по плечу, говорили всілякі гадості на адресу уряду і парламенту, взагалі виявляли дивну для ханиг політичну заангажованість (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 485. ■ Від рос. канига - яма, куди скидають нечистоти. ЯБМ, 2, 485.
Ещё