Словник українського сленгу

АНАША

(-і) ж.; нарк., крим., жрм. Гашиш, наркотик, що виготовляється з конопель. Десь тюрма позіхала здаля / На мій вечір, що пах анашею (П. Вольвач, Марґінес); спасу нема і запах анаші / дражнить чекістський нюх / товариш жучок читає вірші / та іншу мою / херню (І. Бондар-Терещенко, Поsтебня). БСРЖ, 36; СЖЗ, 11.
Ещё